Організм отримує гіалуронову кислоту переважно за рахунок деяких бактерій, а також з природних джерел, наприклад:

• М’ясні продукти та страви: тушковане м’ясо (з хрящами); відварене м’ясо; хрящові субпродукти (курячі гребінці тощо); м’ясний бульон; холодець.
• Продукти з високим вмістом крохмалю: картопля; буряк; редька; патисони.
• Крупи: рис; гречка; сочевиця; кукурудза.
• Бобові: горох; квасоля; соя.

Гіалуронова кислота для суглобів грає дуже важливу роль, відповідаючи за правильну в’язкість синовіальної рідини, її склад та обмін мікроелементів, відповідає за ковзання хрящів для рухливості, гнучкості та еластичності самого зчленування. Ця речовина бере участь у харчуванні суглобових поверхонь і допомагає зберегти рухливість суглоба навіть при важких стадіях руйнування. Утримання води в хрящі також є одним із основних завдань гіалуронової кислоти, тим самим підвищуючи пружність та гнучкість суглоба. Також гіалуронат допомагає суглобу зберігати свою еластичність та молодість завдяки стимуляції вироблення колагену. З віком вироблення гіалуронату в організмі помітно знижується.

До кожного випадку та ступеня руйнування суглоба потрібен індивідуальний підхід, але при цьому найбільш ефективним є введення гіалуронової кислоти прямо у суглобову порожнину.

Внутрішньосуглобові ін’єкції гіалуронової кислоти заповнюють кількість суглобового мастила, підвищують її в’язкість, розм’якшують хрящ, тим самим забезпечуючи більш вільну рухливість зчленування. Забезпечуючи харчування хондроцитів (хрящів), тобто рідкий імплантат запобігає подальшому руйнуванню суглоба. За рахунок усіх наведених аспектів застосування гіалурону рухливість відновлюється повною мірою.

Крім того, введення препаратів гіалуронової кислоти є дуже хорошим допоміжним і додатковим методом лікування в комплексі з аутологічними мезенхімальними стовбуровими клітинами, кріолізатом томбоцитів та дугими регенеративними технологіями.